Дисципліни

            

Політична економія

Політична економія є нормативною дисципліною навчального плану підготовки бакалаврів з економіки.

Мета дисципліни - дати майбутнім спеціалістам комплекс знань в галузі політичної економії, навички аналізу та дослідження економічних явищ і процесів, сформувати сучасний науковий тип економічного мислення.

Мета викладання - комплексне вивчення економічних відносин як форми суспільного виробництва, ґрунтовне пізнання проблем ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні людських потреб, що невпинно зростають.

Завдання дисципліни - науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства, розкрити закономірності розвитку суспільного виробництва, з'ясувати механізм дії економічних законів і механізм використання їх людьми у процесі господарської діяльності, визначити суттєві риси основних соціально-економічних систем і напрями їх еволюції, з'ясувати роль політекономії у розробці шляхів формування соціально-орієнтованої економічної системи суспільства.

Предмет дисципліни - виробничі відносини в їх єдності та взаємодії з організаційно-економічними відносинами і продуктивними силами. Політекономія досліджує закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ та розробляє методологічні основи механізму їх використання суспільством з метою підвищення ефективності виробництва і зростання добробуту населення.

Логічна побудова даної навчальної програми спирається на принцип "від простого до складного". Всі її розділи відображають певні етапи викладання навчального матеріалу, кожний наступний етап є логічним продовженням попереднього. Політична економія має безпосередній зв'язок з такими дисциплінами, як макроекономіка, мікроекономіка, економіка підприємства.  

Макроекономіка

Макроекономіка   є  складовою  частиною  економічної  теорії  і   належить  до  тих  навчальних дисциплін, які забезпечують фундаментальну підготовку студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів ІII-IV рівнів акредитації.

Макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні, це вчення про загальний рівень національного виробництва, зайнятості, безробіття та цін. Аналізуючи основні причини, фактори та наслідки макроекономічного розвитку, ця наука водночас пропонує певні методи активного впливу на об'єкт свого дослідження, тобто на процес відтворення. Не визначаючи безпосередньо зміст економічної політики держави, макроекономіка завжди виступає її теоретичною основою.

Мета дисципліни - розкрити механізм функціонування національної економіки на основі макроекономічних теорій, концепцій, моделей, обґрунтованих світовою та вітчизняною наукою й апробованих економічною практикою.

Мета викладання - комплексне вивчення причин та наслідків спільної діяльності всіх агентів національної економіки, які знаходять своє відображення через такі узагальнюючі категорії як валовий внутрішній продукт, сукупні витрати, зайнятість та безробіття, інфляція, державний бюджет, платіжний баланс, валютний курс тощо.

Завдання дисципліни - розкрити предмет, методи, основні поняття та категорії макроекономіки, проаналізувати основні сучасні макроекономічні концепції, моделі, які дають можливість визначити рівноважний стан і досягнення найвищої ефективності національної економіки, визначити роль макроекономіки в науковому обґрунтуванні економічної політики держави, її наслідків для економіки країни в цілому та для окремих її суб'єктів.

Мікроекономіка

Мікроекономіка є складовою економічної теорії і входить до складу навчальних дисциплін, які формують економічне мислення майбутніх фахівців і, тим самим, забезпечують базову підготовку студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти.

Предмет мікроекономіки - економічні відносини між суб'єктами господарювання з урахуванням обмеженості ресурсів, економічна поведінка власників факторів виробництва, споживачів і виробників благ.

Мета дисципліни - надання відповідних системних знань, формування методологічних навичок мікроекономічного аналізу поведінки суб'єктів економічної діяльності, розвинутого економічного мислення.

Завдання дисципліни - забезпечити усвідомлення інтересів мікросистем (домогосподарств, підприємств, державних інституцій) та закономірностей їхнього функціонування у різних ринкових ситуаціях, оволодіння підходами щодо прийняття ними раціональних рішень; дати характеристику основних моделей ринку, роз'яснити особливості функціонування ринків факторів виробництва; з'ясувати причини недосконалості ринкової діяльності та необхідності державного регулюючого впливу.

Економічна теорія

У сучасних умовах розвитку ринкових відносин суттєво зростає роль економічної теорії. Метою дисципліни «Економічна теорія» є формування у майбутніх спеціалістів комплексу знань в галузі економічної науки, навичок аналізу та дослідження економічних явищ та процесів, формування сучасного наукового типу економічного мислення.

Мета викладання – комплексне вивчення економічних відносин як форми суспільного виробництва, ґрунтовне пізнання проблем ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні людських потреб, що невпинно зростають.

Завдання дисципліни – науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства, розкрити закономірності  розвитку  суспільного виробництва, з'ясувати механізм дії економічних законів і механізм використання їх людьми у процесі господарської діяльності, визначити суттєві риси основних соціально-економічних систем та напрямки їх еволюції, з’ясувати роль економічної теорії у розробці шляхів формування соціально-орієнтованої економічної системи суспільства.

Предмет дисципліни – закономірності розвитку економічних систем, економічні закони та принципи їх функціонування, дії людей, спрямовані на ефективне господарювання за умов обмежених економічних ресурсів, особливості ринкових перетворень економіки України, сучасні процеси глобалізації економічного життя суспільства.

Для активного засвоєння матеріалу дисципліни передбачаються наступні види навчальної роботи:

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні набути:

Історія економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки належить до тих навчальних дисциплін, які передбачені освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки 0305 «Економіка та підпри­ємництво».

Предметом «Історії економіки та економічної думки» є вивчення економічних систем та економічних вчень, що формувались у різних країнах з урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей у процесі їх історичного розвитку від первісної доби до сучасності.

Мета викладання - формування у студентів системи знань про сутність, характерні риси, закономірності, різноманітність форм прояву господарства країн світу та розвиток економічної думки в історичному минулому і сприяння становленню сучасного наукового світогляду студентів, розвитку їх як особистостей, професіоналів з глибоким розумінням соціокультурної та економічної ситуації, сучасних напрямів розвитку економічної думки.

Завдання дисципліни полягає: у формуванні в студентів на основі розуміння загальних тенденцій історичного процесу вміння бачити довгострокову перспективу економічного розвитку, суть соціально-економічних процесів, які відбуваються в світі; у розумінні закономірностей розвитку основних факторів виробництва і складання їх у сучасний оптимально-ефективний ринковий господарський механізм; у сприянні розумінню сутності та історичних коренів різних цивілізацій; у засвоєнні економічних концепцій основних шкіл і напрямів економічної думки, наукових досягнень учених-економістів; у збагаченні культури економічного мислення, оволодінні навичками самостійного критичного мислення; в ознайомленні з принципами економічної політики та вмінні розробляти пропозиції перспективного розвитку, які ґрунтуються на уроках історичного минулого.

Сучасні економічні теорії

Мета: розуміння основних проблем сучасної економічної теорії, її провідних напрямів і закономірностей розвитку; систематизація знань щодо сутності і механізмів функціонування господарських систем з позицій основних шкіл сучасної економічної теорії.

Завдання: забезпечення фундаментальної економічної підготовки фахівців з урахуванням передових надбань світової теоретичної думки; опанування категоріально-понятійним апаратом та методологією досліджень різних шкіл; формування уявлень про основні і альтернативні течії сучасної економічної думки; аналіз наукового внеску окремих представників, шкіл та напрямів сучасної економічної теорії.

Предмет: основні проблеми сучасної економічної теорії, її провідні напрями і закономірності розвитку.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

  1. Генезис сучасних економічних теорій. Методологія економічної науки й сучасні моделі розвитку економічної теорії
  2. Еволюція кейнсіанства. Теорії посткейнсіанства і нового кейнсіанства
  3. Сучасні концепції неолібералізму і соціальної школи
  4. Монетаризм як основна школа сучасної неокласики
  5. Теорії економічного неоконсерватизму.
  6. Соціально-інституціональні технократичні теорії
  7. Теоретико-методологічні засади, структура та основні теорії неоінституціоналізму
  8. Ліворадикальна політична економія. Економічні теорії сучасного марксизму і соціал-демократії
  9. Концепції економічних реформ у постсоціалістичних країнах

Теорія і історія кооперації

Мета: формування у студентів реального світогляду з питань теорії і практики кооперативного руху в історичному процесі. Майбутні фахівці повинні оволодіти знаннями про соціально-економічне походження кооперативів, причини їх виникнення і умови, в яких вони існують, діють і набувають розвитку.

Вивчаючи «Теорію та історію кооперації», студенти здобувають знання з організаційної побудови різних видів кооперації, історії міжнародного кооперативного руху, з питань кооперативного законодавства та досвіду кооперативного руху в окремих країнах світу і Україні.

Предмет: соціально-економічні відносини між людьми з приводу причинно-наслідкових явищ виникнення, діяльності і розвитку кооперації, кооперативів, кооперативного руху у визначених періодах істо­ричного існування людства.

Методологічною і теоретичною основою курсу є наукова спадщина діячів світової кооперації, матеріали ООН і Міжнародного кооперативного альянсу, кооперативних конгресів, конференцій і з’їздів, законодавчі документи з питань регулювання кооперативної діяльності, в тому числі і Закони України «Про споживчу коопе­рацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про кредитні спілки», «Про кооперацію».

Вивчаючи «Теорію та історію кооперації», студенти повинні досягнути наступних цілей:

Кредитна кооперація

«Кредитна кооперація» – одна з важливих суспільних дисциплін.

Метою вивчення цієї дисципліни є формування у студентів реального світогляду з питань теорії і практики кооперативного руху в історичному процесі. Майбутні фахівці повинні оволодіти знаннями про соціально-економічне походження кооперативів, причини їх виникнення і умови, в яких вони існують, діють і набувають розвитку.

Вивчаючи «Кредитну кооперацію», студенти здобувають знання з організаційної побудови різних видів кооперації, історії міжнародного кооперативного руху, з питань кооперативного законодавства та досвіду кооперативного руху в окремих країнах світу і Україні.

Предметом вивчення дисципліни «Кредитна кооперація» є соціально-економічні відносини між людьми з приводу причинно-наслідкових явищ виникнення, діяльності і розвитку кооперації, кооперативів, кооперативного руху у визначених періодах істо­ричного існування людства.

Набуті знання вміння та навички допоможуть майбутнім фахівцям оволодіти вірними орієнтирами в системі суспільно-економічних відносин, розпізнавати можливості сприятливих умов утворення кооперативних товариств, приймати рішення з питань розвитку кооперативних організацій, ефективного використання їх власності у вирішенні економічних проблем, взаємовідносин з різноманітними організаціями та установами.

Методологічною і теоретичною основою курсу є наукова спадщина діячів світової кооперації, матеріали ООН і Міжнародного кооперативного альянсу, кооперативних конгресів, конференцій і з’їздів, законодавчі документи з питань регулювання кооперативної діяльності, в тому числі і Закони України «Про споживчу коопе­рацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про кредитні спілки», «Про кооперацію».

Національна економіка

«Національна економіка» – дисципліна навчального плану підготовки фахівців з економіки, що читається у вищій школі України. Вивчення її положень у вузі має сприяти формуванню у студентів базових знань про систему національної економіки загалом та специфічні особливості розвитку національної економіки України зокрема.

Основне завдання національної економіки як навчального курсу полягає в тому, щоб надати студентам базові знання і найпростіші методичні навички для здійснення аналізу умов та результатів функціонування й розвитку господарства країни порівняно з економіками інших країн. У центрі уваги курсу перебувають питання, що розкривають структуру та потенціал національної економіки, її інституційну систему, механізми управління, соціальні, екологічні та зовнішньоекономічні аспекти функціонування. Вивчення курсу «Національна економіка» надає необхідні знання для прийняття управлінських рішень на макрорівні, для прогнозування напрямів та основних показників економічного розвитку країни.

Метою дисципліни «Національна економіка» є формування у студентів цілісного уявлення про систему національного господарства, про організаційну, методичну і регулюючу діяльність щодо неї органів державної влади, про закономірності та особливості функціонування національної економіки порівняно з економіками інших країн.

Метою викладання є надання студентам базових знань щодо системи національного господарства та призначення основних економічних й адміністративних інструментів державного регулювання процесів його функціонування й розвитку.

Завдання дисципліни – опанувати предмет і методи національної економіки як науки, виявити загальне та особливе у функціонуванні системи національного господарства України, окреслити інституціональні фактори, що впливають на специфіку її економічного розвитку, засвоїти базові положення внутрішньої соціально-економічної політики української держави та пріоритети її зовнішньополітичного курсу на інтеграцію у світове господарство.

Предметом навчальної дисципліни «Національна економіка» є сукупність ресурсних, економічних, інституціональних і соціальних чинників, що визначають відмінні риси національної економіки та специфіку її функціонування.

Для активного засвоєння матеріалу дисципліни передбачаються наступні види навчальної роботи: